Пт, 22.11.2024, 09:47
Меню сайту
Категорії каталогу
Вірлан Роксолана [141]
Круль Марія [2]
Петришин Іван [8]
Буняк Наталя [19]
Костинський Борис [3]
Опитування для Вас:
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 551

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети США категорії та розділи української поезії, українська проза Вірлан Роксолана
 

Продаж на Безeстині ( Дівча з України 5 )


Це істина: у світі все мінливе-
от був сей день і вже його нема.
Незмінна тільки неосяжна нива
несполеної вічности. Дарма,
що ловимо світла зірок ізнебних-
хоча вони вже вигасли давно -
так Візантії фрески і молебні
нещезно прозіркують крізь вапно
Османозерне, кладене віками...
півмісяцем замінені хрести
і, навіть, ця дорога під ногами
чужиться і пече. Ну як сюди,
в оце осердя болення людського,
в терпіння чашу у густінь ропти,
де співчуття нігде і ні від кого-
потрапила?! Мій Боже, де є Ти?!
А я ж Тобі рясні втирала сльози
на образі під білим рушником...
Чому лишив мене на цій дорозі?!
Не бачиш долі згірчений надлом?
Чи ці летючі вгору мінарети,
що стрілами спрямовані до неб,
Тобі болять сьогодні ? Боже, де Ти?
Яких Тобі іще потрібно треб?!
Усе крихке у річці часоплинній:
ще вчора був у мене Край - тепер
стою на плесі рабства - Безeстині -
а дух- живий! А дух мені не вмер!!!

* * *
Безстидний дню, не всліпнеш сонцеоком?
Не вигориш зі сорому, палій?-
що зириш так одверто і глибоко
на білу наготу мою...Пocтій!
Не рушайся хвилинами! Замовкни!
Із ринви світлом витечи у ніч -
беззірну ніч, бо зорі хай з толоки
світил знебесних це не бачать...Зич
у тьми глухої непроглядні шата
укрий мене од голови- до ніг -
щоб нелюди оці, що хорі златом
не рвали душу, мамин оберіг.
Липучими очима не ковтали
кавалки тіла, струмені життя
і долю юну не орали ралом!
О, Боже милий, світ оцей отям!

Летіли бу3ьки - ім шляхи нестерті-
і кликали: "із нами полетім!"
- Не можу вже... купив мене ефенді...
а хтось продав і дякував на тім.


Присвята Анастасії Лісовській із Рогатина.(далі буде)
Ефенді - турецьке ( шановний - звертання до чоловіка )


Додав: Roksa (17.09.2012) | Автор: © Роксолана Вірлан
 
Розміщено на сторінці: Вірлан Роксолана

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2377 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 14
avatar
1 malovana • 12:43, 17.09.2012 [Лінк на твір]
емоційно, глибоко, з болем реально чутним читачу, що передається 55555
avatar
2 Roksa • 14:47, 17.09.2012 [Лінк на твір]
емоційність і напруга- це одне із завдань, що я ставила перед собою. Дякую, Танечко, що відукнулася! yes
avatar
Господи! Який біль! І як же талановито написано!!!
avatar
5 Roksa • 23:25, 17.09.2012 [Лінк на твір]
п. Алло, дякую, що перейнялися і боліли темою вірша...
avatar
11 malovana • 19:15, 18.09.2012 [Лінк на твір]
;)
avatar
4 Asedo1949 • 22:05, 17.09.2012 [Лінк на твір]
Браво, браво, п. Роксолано!!! Емоції зашкалюють. Вірш тримає читача в напрузі від початку і аж до кінця, і стуменить із вірша любов до історії, до України, ще раз БРАВО!!! 55555
avatar
6 Roksa • 23:34, 17.09.2012 [Лінк на твір]
п. Катрусю, я вдячна, що читаєте цей мій цикл віршів- ціную і радію з того приводу.
Окреме спасибі за відгук. хай щастить! yes
avatar
7 oduvan4ik • 00:13, 18.09.2012 [Лінк на твір]
Так зболено і відчаяно...Всім серцем співпереживає читач твоїй ліричній гороїні...Щемливо. table-2 s-12 s-16
avatar
9 Roksa • 14:45, 18.09.2012 [Лінк на твір]
Дякую сердечно, Наталонько. yes
avatar
8 Did • 11:40, 18.09.2012 [Лінк на твір]
Приємно, мабуть, почуватися тезкою такої жінки?..
Гарний вірш - глибокий, змістовний...
avatar
10 Roksa • 14:50, 18.09.2012 [Лінк на твір]
Чи приємно почуватися тезкою? ну я думаю, що Роксолани, алани - це наші, українські давні племена. В часи Анастасії Лісовської всіх дівчат з України називали Роксоланками - вона була не винятком.
Сулейман кликав її Хуррем ( розвеселена) , бо сміх і усмішка - це була її велика зброя для виживання у нелюдсько-складних умовах. А так же хрещена Анастасія-Олександра.
Погляд істориків на цю історичну особу є дуже неоднозначним і розбіжним- попри те: варто досліджувати , розуміти і співпереживати. Дякую за увагу та відгук.
avatar
12 укран • 15:26, 19.09.2012 [Лінк на твір]
Бог залишається у серці незалежно від місця нашого перебування.
Більше немає що додати 55555
avatar
13 Roksa • 15:52, 19.09.2012 [Лінк на твір]
Боно, мале 15 річне дитя в розпачі було. Їй здавалося, що її всі покинули і, навіть, Бог!
дякую, що переймаєшся написаним!:) yes
avatar
14 Pylyp • 15:29, 21.09.2012 [Лінк на твір]
Надемоційно, гарно! Складна історія наша і неоднознача і не досліджена. Чекаю продовження!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz