Вже ранок проганя нічну пітьму, вже сонечка бринить весела стрічка. Я гуси пасти на лужок гоню. Підручники в торбинці, зошит, ручка.
Плинуть- линуть вранішні тумани Пухкою ковдрою торкають мені ноги.
Ще дрімають верби , мов вулкани І тут , і там, обабіч край дороги.
Метелики, стрикози, стрибунці.
Спів соловейка, кУльбабка в руці, Пуголовки бавляться в калюжі.
Від блиску сонця я сміюсь і мружусь.
Вечір диха ароматом сіна. Диво-солодко дрімається в гарбі. Спокій йде від батькової спину. І надійно так, , так затишно мені .
Хмарки в небі синім линуть-линуть. Я , в уяві, намалюю з них пейзаж: Річка,коні і копиці сіна. Стеляться тумани білі, як міраж...
|