Вже ранок проганя нічну пітьму,
вже сонечка бринить весела стрічка.
Я гуси пасти на лужок гоню.
Підручники в торбинці, зошит, ручка.
Плинуть- линуть вранішні тумани Пухкою ковдрою торкають мені ноги.
Ще дрімають верби , мов вулкани І тут , і там, обабіч край дороги.
Метелики, стрикози, стрибунці.
Спів соловейка, кУльбабка в руці, Пуголовки бавляться в калюжі.
Від блиску сонця я сміюсь і мружусь.
Вечір диха ароматом сіна.
Диво-солодко дрімається в гарбі.
Спокій йде від батькової спину.
І надійно так, , так затишно мені .
Хмарки в небі синім линуть-линуть.
Я , в уяві, намалюю з них пейзаж:
Річка,коні і копиці сіна.
Стеляться тумани білі, як міраж...
| 
у Вас 
0
