СПОГАДИ
Старі образи, спогади старі,Лоскоче ніздрі запах кардамону, В осінню ніч сльозяться ліхтарі Зеленим чаєм з долькою лимону. Спиває місяць паморозь крихку З колючих віт посрібленої туї. В туманну шаль закутавшись тонку, Самотньо сквером стишеним крокую. Крізь голі віти дихає зима, Такий туман-що зашпори у душу! Пощо сную в цій темряві сама? Гірких думок пергаменти ворушу. Шепоче станси пряний листовій, Просочуються звуки в ніч негожу. Ці спогади-страшніші всіх завій!.. Розсипати б на порох...Та не можу.
Додав: oduvan4ik (08.11.2012)
| Автор: © Наталя Данилюк
Розміщено на сторінці : Данилюк Наталя
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1914 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): осіння ніч , паморозь , туман , спогади , місяць , Образи , запах кардамону
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 12
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА