ТОБІ...
В.Д. Це ти мене привів в цю тиху осінь: В листках опалих ніжилось тепло, Таким легким багрянцем зайнялося Дзвінкого жовтня лагідне крило. Це ти мене привів, моя любове, Коли вмлівали в золоті сади, Ясний світанок, ніжно-пурпуровий, Торкав свічадо срібної води. Пливли хмарин розніжені лебідки, Легкий серпанок сіяли згори... Ну, звідки ти приніс мені, ну звідки Жовтневих днів барвисті кольори? Іскристих рос коштовну діадему, Гірських струмків осяяний кришталь? На теплі барви нашого Едему Впустило небо сонячну вуаль. Купались душі в диво-мерехтінні Навкір усім незгодам і журбі... В цей світлий день, трояндово-осінній, За все на світі дякую тобі!
Додав: oduvan4ik (09.11.2012)
| Автор: © Наталя Данилюк
Розміщено на сторінці : Данилюк Наталя
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1813 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): кришталь , лебідки , осінь , золото , діадема , сади
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 12
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА