Люба Валю,дякую,що так високо оцінили мої скромні спроби заглибитись у філософію...Філософську лірику дуже люблю,а от писати на цю тему вірші рідко наважуюся-мабуть,ще не достатньо життєвої мудрості... Так гарно Ви уявили,як я пишу цей вірш-я аж сама збоку замилувалася собою!.. Дякую Вам тепло і лагідно-кленово!
"Зірками повертаючись у Вічність..." Закінчення підкреслює змістовність всього вірша. Напевно, й там на небі відбивається пройдений кожним з нас земний шлях.
Прекрасно,п.Наталю, я б сказала геніально Ви трактуєте Божу підказку... "Дерева засинають - до весни: Така в життя задумана циклічність. Отак і люди падають у сни, Зірками повертаючись у Вічність..."
Дерева засинають - до весни: Така в життя задумана циклічність. Отак і люди падають у сни, Зірками повертаючись у Вічність...
Правдива, красива і тремка філософія, Наталочко. Такі вірші хочеться перечитувати знову і знову, всотуючи у себе цю мелодійно-заспокійливу і обнадійливу музику.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
Дякую Вам тепло і лагідно-кленово!
Напевно, й там на небі відбивається пройдений кожним з нас земний шлях.
Щиро дякую,пане Іване! 
Як мило!Тепло дякую,пані Тетяно! 
