Як же гарно, пані Наталю, і за формою і за змістом. П'ятистопний ямб із двома заримованими рядками посередені такий роздумливий і допомогає читачеві вглядатися у кожне ваше слова, поринати у їхнє поєднання. "Ночі чорний лабрадор", як він важко лягає на "пухкий килимок" снігу - аж усе у грудях стискається, та витримує все ж вагу. А кінці лабрадор вже набирає звірячих рис. і ховає у лапах "місячну підкову" Одне слово -спражнє диво ваша карпатська зима.
Коли читаю про зиму і сніжинки,завжди згадую перший мною причитаний вірш на сцені нашого сільського клубу (в шість років),це був вірш :"Білі мухи налетіли...",цей вірш з душею дитинства, А ваші ,Наталю, з душею дорослої дуже талановитої людини! Бажаю добра і творчих успіхів!
Як забути оті милі "білі мухи!"..І в мене зимова пейзажна лірика асоціюється в першу чергу з цим віршем!Дякую Вам, люба пані Галино, за світлий спогад з дитинства!
Ця пейзажна замальовка нагадала мені давно минувші дні, як ми з чоловіком, будучи ще молодими, поїхали в Яремче і потрапили саме в таку погоду, ну точно за Вашим віршем. Майже, до ранку ми вишивали слідами зимову білизну, бо заночувати було ніде, але краси тої ночі я не забуду ніколи. Дуже гарно!
О, для гірської місцевості це цілком звично!Теж бувала зимою в Яремче - така краса!Чомусь саме зимові гори мені найбільше до вподоби!Дякую Вам, люба пані Катю, за приємні спогади і гарні враження!
я лабрадор, закинутий в нікуди, бездомний пес, немаю конури, шукаю щось,забуто вже відбуте, я одинокий пес, що здичавів...
перечитувала,вибачте, чомусь виникло.... не має відношення до вашого вірша, гарний образ, а я просто люблю собак, лабрадорів оособлив, проте, здається, це про людину......
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")