Живу в несправедливім світі я, Де тільки гріх – немає каяття. Де повно горя лиха й зла, Де матір доньку прокляла. Де син свого батька убив, Де віру в Бога піп згубив. Світ лицемірів, боягузів, Світ злочинців-шахраїв. Світ де ти завжди в нарузі, Світ бідняків і світ панів.
Не мій це світ я точно знаю. Та що зробити можу я? Змінити світ? Не знаю... Мала ще сила є моя.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Asedo1949: Пане Іване, час і нині то повзе, то біжить, то летить, як і ця бувальщина, яка вже давно вилетіла за межі Чумацького Шляху, бо як не дивно, час має властивість змінюватись
Asedo1949: Дуже важкі рядки. Серце огортає туга за таких ось героїв. А скільки їх вже лежить в нашій змученій горем, але нескореній землі, та водночас велика гордість розпирає груди
leskiv: Дякую за вірш, надзвичайно боляче читати, але це - війна. Я ніколи не думала, що в Росії виросло таке жорстоке покоління нелюдей. Та й наші ровесники там задурені рашистською пропагандою настільки, що