ТИ НЕ СУМУЙ...
Ти не сумуй, що віхола патлата Порозкидала жменями руно... Ще буде в небі райдуга строката, Бузкова хвиля пирсне у вікно. Ще у зворі́ смарагдового лісу Заграє спів сатинових струмків, Прудкого вітра, вправного гульвісу, Приго́рне вільха жмутками листків. Сповивши тіло в лагідні тумани, Немов у пінне свіже молоко, Зустрінеш біле марево світанне Над бірюзово-глянцевим ставком. І, напоївши пахощами рути Мрійливу душу, солодко зітхнеш... Це так важливо істину збагнути: Все проминуще і негода - теж.
Додав: oduvan4ik (20.03.2013)
| Автор: © Наталя Данилюк
Розміщено на сторінці : Данилюк Наталя
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1906
# закладок
? вільха , руно , ліс , струмки , віхола , Душа , ставок , райдуга , вітер
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 20
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
1
Рада, що сподобалось! 
Ваша правда, пані Ірино:сумувати не варто, адже весна скоро повернеться і разом з природою розквітнуть і наші душі! 
Рада Вам! 
Вдячна, пане Іване! 
