Іду дитячими думками. Поріг осінній в чужині. Теплий, затихлий голос мами... Ні. Незабутий він мені.
Хата і брат з сестрою в хаті. Піч. Біля неї чорний кіт. Стіни. На них ікони святі. Стіл, при ньому нас троє сиріт.
Буханець хліба поклав тато. Ми зором обійняли хліб. Думками ми, де мами гріб. На лицях сльози. Їх багато... Мама у вічність відійшла. Ми в сльозах несли своє я. 23.03.2013р.
У кожного Вона єдина... На Божий Світ нас привела Тому так, як кожна дитина Пам"ять, любов несу Їй я ...
І Вам, Пані Галино щиро дякую за слово. З повагою Василь Шляхтич з Польщі
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
