Курагою розсипані зорі
По небесній шовковій чадрі,
Срібних снів павутинки прозорі
Заколисує ніч у дворі.
Тепле літо смарагдові крила
Розгорнуло, де снять моріжки,
Де ірисам пастельні вітрила
Заціловує легіт п'янкий,
Де роса на густім оксамиті
Відбиває освітлену вись,
Де на лаві, серпанком сповиті,
Наші пальці тонкі заплелись.
П.Наталочко,який же гарний вірш!Дуже припав мені до душі,А картинка!!!Я навіть відчула солодкий аромат іриса.Просто чудово!!Велика сила мистецтва!!!спасибі"!!"
Ви кожен раз неперестаєте мене дивувати своєю опоетизованістю простого змісту. Чи не на кожному рядку можна вчитися і вчитися потрібно.Одурманений цим запахом словесних смарагдів я відчуваю запахи ірисів які цвітуть на моєму квітнику.Тепер розпадався цей примхливий дощик і нарешті все розквітає в повну силу, хоча все мало бути ще місяць тому.Дуже дякую що ви своєю творчістю ніби показуєте як слабшим треба вчитися, а вчитися є чому !!!!!
Пане Іване, ніяковію від таких слів...Якщо хтось знайде для себе щось цікавеньке, буду тільки рада! Хоча я й сама ще далеко не досконала і мені теж є чому повчитися. Дякую Вам щиро!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")