Вишіптуй журу із мене,
холодну, колючу муку.
Клади лікувальне зілля
на виболене чоло.
Безсиле єство надії
тримає іще за руку,
хоча сподівання мрево
давно уже відцвіло.
Фати не було у мрії,
пішла під вінець у чорнім...
Ніхто не сказав, що марно,
що чорне - то на біду!
Тепер на душі - розруха,
думок голосне воро́ння
видзьобує крихти світла
в захмареному саду.
Така вже у серця карма -
то падати, то злітати,
то зранене у юдолі
вираювати крило.
А ти не дивись, що плачу,
Вишіптуй мої утрати,
Клади лікувальне зілля
На виболене чоло...
(23.05.13)
ЛЕСЯ, ВІРШ ДУЖЕ СПОДОБАВСЯ,ТАКИЙ ЖИТТЄВИЙ,ХОЧА Й СУМНИЙ. Фати не було у мрії, пішла під вінець у чорнім... Ніхто не сказав, що марно, що чорне - то на біду!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн