ВІДШУМІЛИ ЗЛИВИ

Відшуміли зливи,

Знову дні погожі.

Піднялись над тином,

Наче списи, рожі.

Ці козацькі квіти

Я з дитинства знаю.

Том завжди під тином

Навесні саджаю.

Добре пам’ятаю

Слобожанські думи –

В них барвисті квіти

Виграють, мов сурми.

Як ішла навала

Краєм слобожанським,

Рожі підіймали

В бій полки козацькі.

І звучали сурми

По усіх оселях

І ставали вої

По містах і селах.

Гнали аж до Криму,

До Дніпра і Сяну

Ворога від дому -

Ляха-бусурмана.

Як же не любити

Ці геройські квіти

В наших землях знають

Їх батьки і діти.

Різнобарв’я повне,

Наче у весельці…

Відчайдухи рожі,

Ви мені до серця.

Сплів би для Оксанки

Я із рож віночок.

Та не зміг порушить

Дивний цей куточок.

Хай собі зростають,

Жодної не зріжу.

Всі для милування

Людям я залишу.

Відшуміли зливи,

Знову дні погожі.

Покажу Оксанці

У садочку рожі.

Червень 2013