Смарагдовий ранок розсипав чаруючі ноти,
У мушлях трояндових те́плиться срібна роса,
На во́гкій бруківці лисніє пилок позолоти
І легіт шовковий розчісує чілку вівса.
А сонце тополям цілує розніжені руки
І кіт зачудований ліг на гладкий моріжок,
Він гострим чуттям у повітрі виловлює звуки -
Як липень русявий сурмить у тоненький ріжок.
Медовим промінням приємна вощи́ть прохолода,
У сонячний ранок роблю свій упевнений крок,
Грайливою тінню збігаю по вимитих сходах
І світло крізь пальці просіюю, наче пісок.
Дуже чарівно і образно, пані Наталлю. Подобався і ваш кіт із бездоганим музичним слухом. О собливо вразив образ світла, що "можна просіяти ерізь пальці пісок.
Пане Юрію, дякую Вам сердечно! Не раз спостерігала, як світло сіється згори, наче дрібний золотистий пісок...Це і надихнуло мене на створення такого образу.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
Наше літо, і справді, чарує, як і кожна пора року! 
Саме так мені уявилося! Дякую за прочитання, пане Іване! 
Пані Галинко, дякую сердечно! 
Зашарілася від Ваших слів...
