ПОСТАРІЛА ЯБЛУНЬКА... - Данилюк Наталя

Всього коментарів: 16
Порядок виводу коментарів: 1Спам 1 natalka7474 • 12:44, 08.07.2013 [Лінк на твір] НАТАЛЯ, ЗАСТАВИЛА ПРСЛЬОЗИТИСЯ. ЧУДОВО! 0Спам 2 oduvan4ik • 12:53, 08.07.2013 [Лінк на твір] Щиро дякую, люба тезко! Наша із сестрою улюблена яблуня в дідовому саду всохла і в моїй душі оселилося відчуття жалю і невідворотності...Серед рутинних буднів і не помічаємо, як багато всього близького серцю втрачаємо з плином літ. А коли спохватимося, душа защемить, бо усвідомлюємо, що вже нічого не повернути... 1Спам 3 Davudenko • 13:06, 08.07.2013 [Лінк на твір] В дідів сад: до яблуньки, до мами.. 0Спам 10 oduvan4ik • 21:13, 14.07.2013 [Лінк на твір] Саме так, пане Іване, саме так... Дякую Вам щиро! 1Спам 4 вершник • 13:30, 08.07.2013 [Лінк на твір] Чудовий зворушливий вірш. Сумний, але навпрочуд теплий. І ви маєте рацію - "душа старітися не хоче", та попри це бажання роки таки беруть своє. Та все ж будемо сподіватися на краще, пані Наталю. 0Спам 11 oduvan4ik • 21:15, 14.07.2013 [Лінк на твір] Молодіймо душею, пане Юрію. Бо нам стільки, на скільки ми почуваємось! Дякую Вам щиро за такі слушні роздуми! 1Спам 5 Мурашка • 14:52, 08.07.2013 [Лінк на твір] Якби дано нам а ті роки вернуть, чи хоч в щилинку малесеньку підгледіть... Наталю , ! 0Спам 12 oduvan4ik • 21:16, 14.07.2013 [Лінк на твір] Якби ж то, пані Галю...Та роки беруть своє. І тільки пам'ять береже ці світлі миті та час від часу нагадує нам про минуле. Дякую Вам сердечно! 1Спам 6 nasvictor • 16:49, 09.07.2013 [Лінк на твір] Світлий, щирий, душевний, чуттєвий вірш. Припав до серця. Закінчення - супер. Дійсно, в житті багато речей ми не цінуєм. А розуміємо це часом занадто пізно... 0Спам 13 oduvan4ik • 21:18, 14.07.2013 [Лінк на твір] Дякую Вам за розуміння, Вікторе! Усвідомлення приходить з віком - тоді, коли нічого вже не повернути. Тому треба щиро радіти кожному новому дню! 1Спам 7 Asedo1949 • 23:19, 09.07.2013 [Лінк на твір] Роз'ятрили Ви рану, п.Наталю, своїми спогадами... так щемно і болісно за щось таке далеке, і таке рідне, що вирисовується в уяві, ніби в тумані, і не віриться, що все це було зі мною... Чудовий вірш! Браво!!! 0Спам 14 oduvan4ik • 21:19, 14.07.2013 [Лінк на твір] Пані Катю, дякую Вам щиро за такі теплі слова! Розчулили мене... 1Спам 8 Abigel • 20:27, 12.07.2013 [Лінк на твір] Сумно так... Але щодо душі - то добре. Добрий вірш. 5) 0Спам 15 oduvan4ik • 21:21, 14.07.2013 [Лінк на твір] Щиро Вам дякую, пані Маріє! 1Спам 9 Pylyp • 20:56, 12.07.2013 [Лінк на твір] Дякую за насолоду від Вашого вірша, пані Наталю! Хай Бог Вам допомагає! 0Спам 16 oduvan4ik • 21:22, 14.07.2013 [Лінк на твір] Вдячна за побажання, пане Пилипе! Навзаєм!

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі