Давай розмалюємо білим
Пожухлий пейзаж у дворі,
Мов дрібок легких налетіло -
Пухнастий танцюючий рій!
Де кожна сніжинка - метелик,
Вальсує у пасмах вітрів.
Пооддаль покинутий скверик
Вершками за мить забілів.
У мушлях лимонних лампадок
Дрімають весняні джмелі,
Їх трелями світлих колядок
Колише Різдво на крилі.
Хай віхоли жалять у скроні,
Та нам не звикати до них!..
В тобі, як в ліхтарику соннім,
Ще те́плиться згусток весни.
Пухкенького снігу бракує... Як хочеться вже білизни... Холодний вітрисько, лиш дує По сірих полях голизни... А сніг би зробив усе білим, Мов шаллю укрив би поля, І стало би все зрозумілим Хто снігом до нас промовля... Гарно,п.Наталю!
Влучно про нашу цьогоріічну зиму. Багато знахідок у образах. Та на щастя за вікном відновлюється справжня зима. Сподіваюсь, вона нас всіх ще потішить. Чудовий вірш. А ремарка тільки одна - у останньому рядку на початку, мені здається, за змістом краще було б використати "вже", як символ пробудження скорої весни.
На Конотопщині білі мухи нарешті налетіли. І сьогодні вранці було-22 нижче нуля
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
І білий світ враз стане ще білішим...
На Конотопщині білі мухи нарешті налетіли. І сьогодні вранці було-22 нижче нуля 
