Птахо моя різдвяна,
Спогаде світлий мій!
В сивих, як дим, туманах
Снить заметільний рій.
Паморозь, мов позлітка,
Вкрила цупке гілля́.
Нащо я тут і звідки?
Лагідне янголя
Вітрові чеше гриву,
Поки той мирно спить.
Пряжу сотає сиву
Вихолола блакить.
Птахо моя різдвяна,
Там, у далеких снах
Пахне ялинка пряно,
Сни мої на гілках
Сяють, немов цитринки -
Світло дитячих мрій!
Часу дрібні пилинки
Здмухує пам'ять з вій.
Жне золотавий серпик
Пасма із димарів.
Спогади, як вертепи,
Топчуться у дворі.
Наче пожухлий одяг,
Я приміряю дні
І колядує протяг
Схлипами у вікні.
Птахо моя небесна,
Ветхі твої світи,
По відшумілих веснах
Більше не перейти.
|