Тримайся за небо,
за нитку ворсистої пряжі,
за промені перші -
тонкі наконечники стріл!
Крадеться весна,
синьооке дівча в камуфляжі,
і душу твою
привідкриту бере під приціл.
А зброя у неї -
то світлом налиті гранати,
то кулі посріблені
свіжих ранкових дощів,
любовний полон
і жадані невидимі ґрати,
отрута солодка
духмяного цвіту й кущів.
Тримайся за небо,
розширюй межу горизонту,
і дихай вільніше,
із вітром п'янким в унісон!
Краденься весна,
окупантка з південного фронту,
дивись, не проспи!
І не здайся в солодкий полон.
Образно, п.Наталю! Весна і справді підбирається до нас, як партизанка і кожен раз все впевненіше завойовуючи все нові території. Щиро дякую за Вашу увагу і репутацію.
Дуже образно, навіть несподівано і мабуть тому ще більше вражає. До того ж є присмак іронії. Це добре, бо надто все навкруги серйозні і з того наражаються на халепи. Єдине, що треба змінити на мій погляд це "привідкриту" на 2Відкриту", бо мова йде про душу, а вона за будь-яких умов залишається відкритою.
Я б прописав це місце так: " і душу відкриту твою Бере під оптичний приціл"
Цікаве порівнання весни до дівчини. Мелодійність вірша- захоплює!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
Щиро дякую за Вашу увагу і репутацію.
Цікаве порівнання весни до дівчини. Мелодійність вірша- захоплює!
