Круки

Круки, злетілись круки
На муку, нестерпну муку.
Зносить бурхлива хвиля
Милі, за сотні - милі.

Крові, пролито крові,
Знову дрижать основи.
Рани, не гоїть рани,
Мрія, що вже омана.

Стогін приспить тривогу,
В безвість веде дорога,
Там заблукати просто,
Зняти ту голку гостру.

Як обійти спокусу?
Чи омине покута?
Досі то чим закуті?
Скоро скінчаться струси?