Сб, 23.11.2024, 10:49
Меню сайту
Категорії каталогу
Кедик Світлана [96]
Поезія Світлани Кедик. Закарпатська область, Виноградівський район, село Букове.
Рошко В’ячеслав [26]
Кузан Василь [39]
Бабічин Юрій [10]
Вихованець Леся [1]
Ісаєвич Михайло [47]
Марина Алдон [4]
Пальок Анна [79]
Хланта Михайло [18]
Бурдюх Микола [54]
Наталія Степа-Пеньора [2]
Медвідь Марія [1]
Рибар Тетяна [3]
Опитування для Вас:
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 551

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Закарпаття категорії та розділи української поезії, українська проза Хланта Михайло
 

Ти одна!Мене багато!

Ти одна. Мене багато
Я далеко! Ти десь там де гори,
Вершками чіпляють за хмари.
Там де вітер над глибоким звором,
Розганяє білих кіз отари.

Ти лише одна така у мене,
Хоч можливо десь тобі згрішив.
Але погляд ніжний твій зелений,
Додає мені наснаги й сил.

Кажеш що у вас останній дзвоник,
Всі в медалях та у похвалах.
В Новгородській теж лунають дзвони,
У Новозбудованих церквах.

Ти сьогодні мабуть в огороді,
Знов сапатимеш петрушки й перцю грядку.
Я напевне на старім заводі,
Гнатиму рядів кірпічну кладку .

Яйця курячі збиратимеш в отаві ,
Знов переганятимеш пацят.
Ну а я де Забрех на Мораві,
Посаджу ще кілька деревцят.

Ви коли коситимете сіно,
І носитимете кладні на пустир .
Я в цю мить у шортах на колінах,
Обходитимете у Римі монастир.

Хоч і я тут не ношу «Бріоні»,
І також як ти тримаю піст.
Я далеко. У туманнім Альбіоні ,
Знов латаю Тауерський міст .

А коли моя молодша дочка,
На іржавий цвях проколе м’яч.
Нас перевозитимуть на точку,
З Ярославля трасою в Кіржач.

В вас корпоратив у дитсадку,
Знову перше вересня настало?
Ми сьогодні також на ставку,
Під Заокськом допікаєм сало.

І колись мабуть на зламі літ,
Із життям прощаючись у муках.
Батько мій напише заповіт,
Передасть майно своїм онукам.

Та мене не буде разом з вами,
Я не бачитиму вас і ваших сліз.
У холодну зиму з мужиками,
Під Іркутськом різатиму ліс.

І палитиме мене дешева водка,
Все життя мине у безнадії.
Бо воно чомусь таке коротке,
Як спідниця у столичної повії.

Ти одна. Мене чомусь багато,
З року в рік літаю як лелека.
Як дочка спитає: «Де ти тато?»
Я як завжди відповім:»Далеко»

Ти не плач, від цього в’януть квіти,
Я також, кохана, тут не плачу.
Мабуть виросли давно вже наші діти,
Жаль що я цього вже не побачу .

Ми обоє продираємось крізь терни,
Хоч і знаєм що це все омана.
Але хто ж дітей моїх приверне,
Як мене на світі цім не стане.

Вислухай мою останню сповідь,
І прийми її як благу вість.
Бо мені вже завтра майже сорок,
Хоч сьогодні ще лиш тридцять шість…

Додав: Хланта (17.11.2016) | Автор: © Михайло Хланта
 
Розміщено на сторінці: Хланта Михайло

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2346 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
avatar
0
1 Asedo1949 • 13:55, 18.11.2016 [Лінк на твір]
Вже пора додому повертатись
Із іркутських місць чи Кіржача,
Прийшов час для Неньки постаратись
І підкласти братові плеча...
avatar
0
2 spydut • 21:19, 18.11.2016 [Лінк на твір]
yes
avatar
Вас чекають вдома. Найдорожчі хвилини проведені із рідними людьми. up
avatar
0
4 nasvictor • 19:55, 19.11.2016 [Лінк на твір]
не слухай тих жун. доки є здоровля, - складай копійку. йди в роботу. правда, ліс валити в москалів - тепер не варіант. бо згниєш там. а в Льондоні якраз те, що треба. тоті паніки не в курсі. що таке Колочава. там лиш хаща кругом і самі пияки. а хижу дітвакам видки взяти? президент ти подарує? послухай жону і зроби по - своєму ))
avatar
0
5 iv-ann • 20:36, 19.11.2016 [Лінк на твір]
up
avatar
0
6 karas • 21:55, 20.11.2016 [Лінк на твір]
Скільки українців додому не вернулося ... yes


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz