Нехай колись насниться,
прозора, наче лід,
вода з тії криниці,
з моїх дитячих літ.
Де пив холодну воду
в гарячий сінокіс
у затінку з під глоду
де осока й рогіз.
Де так багато квітів
й розквітла бузина.
Де дзвін ясного літа,
де пісня гомінка.
Те джерельце, як око,--
багатство і краса,
тече вода крізь роки,
як по щоці сльоза.
Тече вона й понині
сюди з дитячих літ,
мов казка для дитини,
мов росянистий слід.
Де впали намистинки
з тих трав, що протоптав.
Смачніш того напитку
ніде не куштував.
Гарно написано. Читала з насолодою Але треба вірно поставити розділові знаки. Виник сумнів, чи є в українській мові слово"напиток". "Те джерельце, як око,--" - вибивається ритм. Краще написати: - Джерельце те, як око,.. Дякую Вам за вірш! Хай щастить!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
