А що я бачу? Вгодована, розпещена еліта, Що самозадоволено всміхається Масним жартам маленьких акторчиків, Котрі не пальчиках втішають побрехеньками… За тим, марудним, образом Пробігає ряд роликів про найкращі засоби І добрих дядів, що подарують впевненість і мир… А ось обранець від народу – загодований кумир. Новітнє втілення ідеї, Кавалок сутності, Обличчя соціального добра… Жмут панацеї, одвічних ліків зла… Під пісеньки ліричні заїдають, Шампанським душі заливають, І тішаться… І сяють…
А перемкну і всі згасають. А вимкну… Зорі в небі сяють – Мрійливий блиск омріяних світів, Сузір, безкрайніх просторів, Думок… Весняних спогадів, Сплетіння снігу, рук, гілок, Вітрів холодних сновигання, Чиїсь слова, її вагання… І сон легкий… Ледь чутний і живий…
Це, випадково, не реп? Відішли Потапу і почуєш... Не поспішай залишати на призволяще свої твори. Адже в них є своя іскра. Я теж колись аж стрибав від ейфорії, що я щось написав. Але, повір, тут на сайті "щОСЬ" не проходить. Має бути "Щось". Тому 4.0.
на що дивитись треба у вибір дні життя ідуть бо для душі одна потреба а у житті вже інша суть
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
