Відтоді моє задихане і дурне поняття дало значну, ні не тріщину а злу оскалину, наче як дикий звір. Здавалось світ біжить незайманим струмком, а я поміж того жива напівтвереза, без зайвого фанатизму, напідпитку людина. Отак дивлячись на навколишнє, без змоги прочитати, а ще гірше написати бодай кілька добрих слів без помилок, маю на увазі як свої хмільні так і чужі відверто дурні думки, розпочав оту сповідь...
