Спини мене моя занедбана миттєвість, Мій спогад, чи благання висоти Надчистих сфер величності і віри... Благаю доле - Дай мені ще йти, Дай віри поклику і сенсу В армаді душ і стомлених доріг, Я ладен подолати несумісність... Але дай відповідь, чи я один?.. Чи я один у пошуках завзяття, Чи марно прагну висоти? Наблизитись до неба і багаття Життєводайного пророцтва чистоти – Дарунку сонця - вічного проміння?
Чи заблукав у пошуках пригод? Щоденних перевтілень шляху тління... Чи у болоті засмальцьованих марнот?..
Дуже сподобалася поезія: і ідея, і форма. Узагалі цікаві художні засоби, завдяки яким вірш виглядає водночас прозоро та яскраво. Схоже на певне філософське осмислення сенсу життя: взагалі та свого зокрема. Гарно вийшло)) 5.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.