Спини мене моя занедбана миттєвість, Мій спогад, чи благання висоти Надчистих сфер величності і віри... Благаю доле - Дай мені ще йти, Дай віри поклику і сенсу В армаді душ і стомлених доріг, Я ладен подолати несумісність... Але дай відповідь, чи я один?.. Чи я один у пошуках завзяття, Чи марно прагну висоти? Наблизитись до неба і багаття Життєводайного пророцтва чистоти – Дарунку сонця - вічного проміння?
Чи заблукав у пошуках пригод? Щоденних перевтілень шляху тління... Чи у болоті засмальцьованих марнот?..
Дуже сподобалася поезія: і ідея, і форма. Узагалі цікаві художні засоби, завдяки яким вірш виглядає водночас прозоро та яскраво. Схоже на певне філософське осмислення сенсу життя: взагалі та свого зокрема. Гарно вийшло)) 5.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!
у Вас 
0
