Думок занедбані потоки, Зарослі русла каяття. Застояні, гніті свідомості затоки, Недбалі береги життя, - Пласт розуміння. Під ним химера тління. Почесна запорука вічності буття. Над всім нашарування сонця, Неба, вищого веління… А разом то портрет душі – Занепокоєного блазня Без честі і коріння…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
