Він кличе, сяє зорями у небі ночі, Палає сонцем кожен день. А ти – марудним поглядом руйнуєш. Химерними словами, Думками спорожнілими, Байдужістю себе марнуєш…
Покинь…
Зітни із погляду орнаменти забуті, Склади зі споминів думок свободу слів, І розкажи для неба Вірші з глибини здобуті… Тоді ти прочитаєш свої очі і малюнки зір…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!
у Вас 
0
