Холодний відгомін зими Керує й досі почуттями. Що думає зробити з нами Мороз колючий, вічний сніг? – Він наче сонце переміг: Сховав під лід усе довкола - І не біжать по плесу кола Від крапель падаючих сліз.
Лиш посмішка твоя, кохана, Зимі малює тепле тло. І тільки посмішка кохання Несе мені твоє тепло. Мені несе твоє тепло.
Холодний березень мене Вже не хвилює – ти зі мною. Торкнеш гарячою рукою, - І я не бачу вже зими, А тільки посмішка і ми. Вже мерехтять довкола квіти, І ми радіємо, мов діти, Що вперше випили весни.
А щира посмішка, кохана, Проміння виткала на тло. Ця ніжна посмішка кохання Несе мені твоє тепло. Мені несе твоє тепло.
Гарний перебіг подій, ніби холодно а тут кохана поряд і зимова лють відступає. Так і в житті повинно бути.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Так якщо я бачу такі коментарі, то одразу видаляю їх. Відповідно на окремих сторінках цих коментарів не буде. Також користувачі блокуються, якщо вони надсилали подібне...
virchi: Та це було радше риторичне запитання 🙂 Бо інколи переклад звучить так, ніби його ще тільки шукають. У будь-якому разі дякую за працю й вправляння, без іронії.
у Вас 
0
