Ярами,
Гнилими ровами
Прокрався на ґанок змарнілий світанок.
Так рано
Вже драпає рами
Настирливий запах тендітних фіалок. Все рідне,
Все звичне, привітне...
Таке уже звичне, що геть нецікаво.
Міняю
Усім, хто бажає
Цей запах фіалок на пиво й забави. І болем,
Міцним алкоголем
Схід сонця черговий зустріну я знову.
Словами,
Чи то матюками
Усе пороздам! Граєм не на корову!.. Ой, хто я?!
Забув вкотре, хто я?
Узбек? Папуас? Ескімос? Може, німець?..
Борщами,
А ще - галушками
Ледь пам'ять тримаю, що я - українець. Пробрало.
Так соромно стало.
Щось сліпить, лоскоче крізь сітку фіранок.
У жмені
Виймаю з кишені
Усе, що зберіг - фіалковий світанок.
| 
у Вас 
0
5
