Пт, 22.11.2024, 23:08
Меню сайту
Категорії каталогу
Кедик Світлана [96]
Поезія Світлани Кедик. Закарпатська область, Виноградівський район, село Букове.
Рошко В’ячеслав [26]
Кузан Василь [39]
Бабічин Юрій [10]
Вихованець Леся [1]
Ісаєвич Михайло [47]
Марина Алдон [4]
Пальок Анна [79]
Хланта Михайло [18]
Бурдюх Микола [54]
Наталія Степа-Пеньора [2]
Медвідь Марія [1]
Рибар Тетяна [3]
Опитування для Вас:
Де Ви проживаєте?
Всего ответов: 974

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Закарпаття категорії та розділи української поезії, українська проза Рошко В’ячеслав
 

Сіра Примара

      Вночі стара вовчиця чомусь ходить біля моєї хати. Дивно, але її погляд я відчуваю, навіть у сні. Вона приходить і шкоди ніякої не робить, але з’являється, наче   щось мені хоче сказати. Коли світає сяде біля хвіртки і на траві завиє, що є духу, потім –  в ліс тікати, а на мене погляд кине, немов запрошення дає мені. Вже якось не витримав таких походеньок, тож вночі  пастки наставив. Думаю: вже скільки можна… Просинаюсь, а вона біля хвіртки знов сидить. Як через моє пекло   пройшла? Лиш Богу відомо. Якась примара,  думалось мені.

      Довела вона мене до безглуздя. Я вже зовсім  не сплю ночами, дивлюся на неї, а вона на мене;  свій засмучений погляд відвертає лише у ліс.

      Якось пішов до друга, взяв рушницю і сиджу біля вікна.  Вже другу ніч, вона не приходить, мабуть відчуває мою злість, сидить біля лісу. Я прицілився з вікна, але вона далеко. Вмить руки затремтіли, а в серці запанував сум та біль. Та що ж я роблю, я ж не вбивця?

      З рук випала рушниця.   Я вийшов у двір і до мене прибігла вовчиця, як собака  впала у покорі біля  моїх ніг.  В її очах кипіла біль, яку мені так хотілося зрозуміти, своїм поглядом вона знову кликала мене у ліс. Примара мене зачарувала, бо я чомусь їй  відмовити не міг

     Я біг за нею по хащах, по скелях гострих. Мені так хотілося почути куди і чому так треба поспішати. Але Примара мовчала, лише озиралась на мене, чи біжу. Як же не бігти, вона мені спокою не дасть ніколи.

     Вже сили більш не має, я впав  за кілька метрів і вовчиця зупинилась. Бо  попереду мисливська яма, дивлюсь, а там кіски. Вовчиця подала голос і  щось під листям ворухнулось. Маленькі мордочки відчули матір і  почали дряпатися догори. Трохи вийдуть і, немов колобки, скочуються донизу. Ой ви маленькі – поліз я в яму дістав четверо діточок. Мати їх облизувала, голубила й тулила, неначе людські сльози крапали з її розумних материнських очей. «Ось чому   мене ти в ліс манила. Ти добра мати хоч і вже стара, але як сама без батька в дикий світ їх поведеш?  Вона свій погляд відвела у бік, неначе хотіла сказати: «А це вже не твоя справа».

    Я вже зібрався йти, але чую –  хтось у лісі хрипло плаче. Пішов за плачем в темні кущі, а там у пастці вовку лапку защепило. Я не знаю, де мій страх подівся, але я голими руками   звільнив вовка і він на трьох лапках пострибав, кульгаючи до своєї сім`ї. Підійшовши до нього, я роздер свою сорочку і перев’язав вовку пошкоджену лапку. Ну що, бувайте, друзі  хижі, живіть і до мисливців у пастки більше не потрапляйте. А ти Примаро, якщо щось, то приходи! Я завжди прийду на допомогу.  Маленька родина пішла  в темний ліс. Малята бігали і гралися наче людські діти.

    Я йшов додому й думав:  «О, це справжня жінка, що врятувала всю сім`ю, вона ризикувала життям заради чоловіка і дітей, бо знала, що без них її життя не має сенсу».

    Я б подумав, що це сон, чи може вигадка уяви, але бувало влітку ранком встаю,  то бачу біля хати траву, що полягла від ігор маленьких вовченят, а віддані батьки  сидять закохано на краєчку лісу і спостерігають за своїм підростаючим поколінням.       

Додав: roshko30 (20.04.2010) | Автор: © В`ячеслав Рошко
 
Розміщено на сторінці: Рошко В’ячеслав

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2121 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): Сіра Примара, Вячеслав Рошко, Закарпаття

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 20
avatar
1 Viktorivna • 22:35, 20.04.2010 [Лінк на твір]
Браво!!! Як це у Вас, В"ячеславе, виходить так розтеребенити душу, довести до сліз, після яких жити хочеться, хочеться зробити щось прекрасне і, взагалі, Ви - молодець!!!!!!!!!!!!!! 10- 10- 10- 10- 10-
avatar
2 roshko30 • 22:48, 20.04.2010 [Лінк на твір]
Щиро дякую за такі теплі слова! Можу щось подібне сказати і я: мені також жити хочеться і творити, коли бачу і чую про те, що люди читають мої твори.
Вдячний за те, що знайшли час і зайшли до мене в гості! Низько вклоняюся перед свом читачем!
Намагатимусь і надалі писати такі твори, щоб подобались Вам!
avatar
3 Sofi • 22:58, 20.04.2010 [Лінк на твір]
Клас!
Аж мороз по шкірі пішов на початку...
Коротко, цікаво і гарно! 10- 10- 10- 10- 10- 10-
avatar
4 roshko30 • 23:04, 20.04.2010 [Лінк на твір]
Дякую, Вам Sofi! Радий, що Вам сподобалось!
Щиро бажаю Вам успіхів!
avatar
5 octava • 23:39, 20.04.2010 [Лінк на твір]
То Ви - як Мауглі, В'ячеславе?..
avatar
6 roshko30 • 23:41, 20.04.2010 [Лінк на твір]
Ні, то не я, а вигаданий мною герой оповідання! А що Вам не сподобалось?
avatar
7 octava • 23:46, 20.04.2010 [Лінк на твір]
Навпаки, сподобалося. Написано із вірою у добро, що не так часто зараз трапляється.
avatar
8 roshko30 • 23:51, 20.04.2010 [Лінк на твір]
Дуже, дуже радий, що Вам сподобалось! А щодо добра, то можу впевнено сказати, що воно завжди вирувало в моєму серці, бо всьому чорному та злому, я місця ніколи не даю, щоб воно там оселилось! Щиро успіхів!
avatar
9 Pushok • 09:15, 21.04.2010 [Лінк на твір]
Гарно. Дякую. Обов'язково дам почитати дітям, знаю сподобається. hands
avatar
10 roshko30 • 09:56, 21.04.2010 [Лінк на твір]
Дужеради, що сподобалось! Дякую за увагу!
З повагою!
avatar
11 Did • 10:31, 21.04.2010 [Лінк на твір]
Чергова чудова робота, Вячеславе. Вітаю!
up hands yes
avatar
12 roshko30 • 10:35, 21.04.2010 [Лінк на твір]
Щиро дякую! Дуже радий, що Вам сподобалось!
avatar
13 45tom • 10:38, 21.04.2010 [Лінк на твір]
Цікавий твір!Прочитав з задоволенням!Дякую!
avatar
14 roshko30 • 10:41, 21.04.2010 [Лінк на твір]
Дякую Вам щиро! З повагою!
avatar
15 Pylyp • 16:43, 21.04.2010 [Лінк на твір]
Дуже майстерно про справжнього друга! +5!
hands
avatar
16 roshko30 • 16:44, 21.04.2010 [Лінк на твір]
Щиро дякую Вам за теплі слова!
avatar
5!!!!!!!!!!
avatar
18 roshko30 • 10:06, 22.04.2010 [Лінк на твір]
Вдячний Вам! З повагою!
avatar
19 liolya • 17:13, 04.03.2011 [Лінк на твір]
Цікаво!Надзвичайно!Супер!! hands hands hands hands
avatar
20 roshko30 • 17:22, 04.03.2011 [Лінк на твір]
Щиро дякую! Радий, що сподобалось!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz