А потім знову сходяться і знову розлучаються. Просто вони не осворені одне для одного. Гарно написав з цього приводу Ігор Муратов:
Елегія розлуки
Десь на різних меридіанах На роз'єднаних паралелях Б'ються два незустрічні серця В людських гомонах, як в пустелях Їм би вибрести із пустелі Щоб у визрілу мить спіткання Ощасливили менестрелі Неосмислені їх шукання Словом, струнами, віщим співом... Але час не стоїть на місці І мотає вже чубом сивим Отряхає зів'яле листя; І комашками нонпарелі В чорній рамочці - смуток шани... Й розбігаються паралелі, Йдуть у безвість меридіани.
І як розмножити любов щоб біль не досягала серця .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Жасміне, москалі за комуни носили Тараса Шевченка, як абсолютну ікону. То, що - викинути Кобзаря геть з української історії та культури? ;-) Стосовно До
leskiv: Цікаві роздуми. Хоча я не поділяю деякі Ваші думки. Якщо Ви - християнин, то знаєте, що Іісус насильство не вітав, навіть навпаки. Хоча в Західній Україні молоді віруючі повстанці після сповіді йшли у
ZhasminVKanoe:Додам іще. Невже нікого иншого не знайшлося на головну роль, окрім п. Стрельникова, який "уславився" головно ролями в (нез)численних кацапських чи кацапсько-(пс
у Вас 
0
.
