***
Літній вечір, ти – далеко, сум мене до неба вів. Тихий вечір, і нестерпно, Шепіт зливи гомонів… Твій цілунок – ніжна нота, Я себе у нім згубив, Ти для мене добрий лікар, Я себе в тобі зцілив… Літній вечір, ти – далеко, І забутися б у сні, Тихий вечір, і нестерпно, Як летять без тебе дні…
Додав: Mizar (16.10.2011)
| Автор: © Міо Зорян
Розміщено на сторінці : Нагурний Павло
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 3372 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Дякую за тонке розуміння задуму!
virchi : Мені здається найсильнішим останній рядок: «Кат із катів!» Він звучить як видих, після якого вже нічого не скажеш. virchi : Моя вам порада: жити . І не залишатися сам на сам із цими думками.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА