Відьма

Я в спокої жив
Турбот я не знав
Та зустрів я тебе
І одразу "пропав"

Своїм шармом
Мене очарувала
Своєю красою
Мене причарувала

Тебе я люблю 
А ти мною крутиш
Тобі догоджаю
А ти мене губиш

І я наче лялька
У твоїх руках
Ти мною пограєш
Мене поламаєш
І викинеш геть
Така в мене вже
Доля мабуть

Та й ти незабудь
Що безкарно
Нічого не буває
Тебе віднайду
Й неодмінно покараю ...