... Живу як чіп, дурнуватий босяк, не сподіваючись на ласку, навіть, бодай, гарної панянки, а то й гірше хмільного друзяки, що як на мене завжди гірше, сидів поміж диких слів і гадав думку здихатись тої кампанії... Дякувати Єзусу моєму вдячному Господу я зобачив її чисті очі. І дурень таки повірив тому: - а там і вдячність; - і щирі слова; - і гарне личко; ... про хтивість промовчу... чемний бо. Не намилуватись. На ту милість як позосталий за своїм давнішнім світобаченням сів на окраєць розідраного стільця, натомість він мені подався наче царське ложе, я їй кажу: - Сонце... Чую... - Він мене так дістав, нє навіть моя подружка починає... Думаю... “Не так...” Далі : - Гонить вона... Думаю: “Випий доброго вина... Не кажи дурні ” Кажу: - На скільки зле... Пауза... Келих допивається. - Ти не повіриш... (перепрошую, най Бог мене збавить, аби Йому не всує, я її зрозумів, і гадав в її банальних перемовах є суть, а там навіть заповзятим непереливки ). Подекуди траплялось, бувалось,.. лось..., але шоби так і відразу... не знав...
Не знав шо буває відразу і відраза, навіть з того шо я кажу їй правду... А правда як зіпсований овоч стоїть поперек горла, і на тому все... Не жадаю... бо те направду знаю...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
