Прилетіла сиза птаха- Передвісниця біди. Стукала вона у вікна, Відганяли ми її. Билась-билась, бідолашна, Та не чули ми її. Чи могли подумать грішні, Скільки сліз проллємо ми? Які глухі й сліпі були У своєму щасті ми: Аж два місяці не чули Передвісницю біди! Ми не думали, не знали, Горе близько вже, ось-ось. Думали:життя почали, Та не сталось, не збулось...
|