Не зупиняйся
Іди з Богом
Усім кланяйся
А дороги
Не стануть страшні
Читай Писане
Здійснюй мрії
Відкинь погане
Тих що сіють
Зеренця брехні
Вернуть надії
Правда гляне
Щезнуть злодії
Ранок стане
Почуєш пісні
Промиєш очі
І побачиш
Діла пророчі
В своїй хаті
Це плодів вогні
Молитва лине
Серце грає
Народ не згинув
Ти це знаєш
Що земля батьків
Кров’ю обмита
Спить хрестами
Несе до світа
Свою драму
- Жменю колосків.
Дійсно - жменя колосків , які треба сіяти . Бачу що деколи межі рифмованів віршів замалі щоб втримати думку , яка пульсує і весь час виривається із певних рамок , прямо з душі , та в кожне серце ! Розширюючи межі поезії ми вдосконалюємося . Успіхів вам !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогоденн
у Вас 
0
