Живуть живі А ті Що померли Ждуть На своє життя Скільки їм ждати Питати Святих Чи не питати Бо це може гріх А святі Які У раю Знають А може і вони Не знають
А що з живими Що з нами Життєві драми Храми Церковні Не завжди повні І молитви Не завжди Щирі В поведінки наші Вростає пирій І страшить Страшить нас Дороговказ Даний Богом Значить дорогу А ми Ми на зупинці Бо ми Українці Ідемо Куди хтось веде Будь де Бодай хтось І тому маємо Що маємо Таке Маленьке Щось... 21.07.2018р.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
