БЕЗ НАЗВИ

           БЕЗ НАЗВИ

Ти просто не хочеш справжнього

І боїшся відповідальності.

Ти втікаєш від всього давнього,

Живучи у своїй банальності.

Не чекаєш від світу романтики,

Лиш бажання чогось фізичного.

Твої друзі – ляльки, солдатики…

В тебе фобія до незвичного.

Ти робиш усе за розкладом,

Не припускаючися ні помилки.

Підкоряєшся дивним правилам,

Впереміш зі шматками логіки.

Хай щастить тобі з розрахунками

І постійною грою в іншого.

Я не житиму за малюнками.

І тобі я бажаю більшого.