Загублені комети

Облизуючи твої губи
Ковтаю присмак плоті,
Яка по всюди…
З трепетом
Краплини п’є вологи.
І мої малі, тендітні руки
Ховають ніжність 
У твої долоні.
Пасмами вкриваю вії - 
Бажаннями
Нестримної повії,
І розтікається на всю уяву,
Збиваючи і ритм і риму!...
Шалено п’яне і незриме.
Тече під нами потом,
Усмішкою схиляється на бік…
І знов мене лоскочеш
В реаліях пестливих снів.
- Чого ти хочеш?
- Менше слів.
Замовкли.
Тиша навкруги. 
У всіх безмежних очах ночі
Подекуди сіяли зорі,
Крутилися планети…
І тільки ми літали, немов
Загублені комети.

А тепер перечитай вголос, прислухайся до свого дихання і просто люби мене.