Чт, 21.11.2024, 22:19
Меню сайту
Категорії каталогу
Кедик Світлана [96]
Поезія Світлани Кедик. Закарпатська область, Виноградівський район, село Букове.
Рошко В’ячеслав [26]
Кузан Василь [39]
Бабічин Юрій [10]
Вихованець Леся [1]
Ісаєвич Михайло [47]
Марина Алдон [4]
Пальок Анна [79]
Хланта Михайло [18]
Бурдюх Микола [54]
Наталія Степа-Пеньора [2]
Медвідь Марія [1]
Рибар Тетяна [3]
Опитування для Вас:
Сторінка "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА" завантажувалась:
Всего ответов: 216

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Закарпаття категорії та розділи української поезії, українська проза Кедик Світлана
 

Спогад. Вічність і одна мить 3

Мертві не дишуть. Тому я жива. Здається, ще одна мить і я буду вдома, одна єдина мить. Але як мені її тобі показати? Я перепробувала все. Одного разу підлила до чорного чаю зі смаком тропічних фруктів. Одного разу подала замість чорної кави без цукру, а якось підсипала до борщу без м’яса, але з квасолею. Дома вирощений буряк обурився і аж почервонів палкіше за моркву… Ну скільки можна? Скільки можна шукати суть у безсутності людської пихи. Пишаєшся тим, що ти людина, хизуєшся переді мною, бо я лише жінка. Тоді жінка була богинею, чоловік – богом. А ти ніколи не думав ким була людина? 
… Коли Альфа пізнала Омегу народився прасимвол Слова. Усі інші ієрогліфи стали окремими буквами в їх оточенні. Так з’явився алфавіт, або пізніше таблиця Менделєєва. Періодика становлення втілення залежала від ваги взаємодії. І так, як у далекому майбутньому Архімед вигукнув еврика, так прасимвол линув звуковою хвилею з швидкістю світла виторгнувши закономірність - Любов. Отож у процесі взаємозв’язку народилася Природа. Дивом вона завагітніла від самої Себе. Саме тої миті маленький ембріон вибравши найкращі сім нот зазвучав – людина. Людина – це така тварина, яка живиться молоком Матері(ссавець) тим самим стає творцем особистої культури - розумною сутністю. Тож людина по суті народилася Собою.
Гарна легенда, правда? Я сама її придумала :). А тепер читай уважно, якщо треба то перечитуй – я – жінка. Моє ім’я – Любов. Мій символ – життя. Моє життя – ти. Ти – Я.
Я – Ти. Ти – моє життя. Життя – мій символ. Любов – моє ім’я. Жінка – я. 
Тільки глянь яка дорога прокладена від «я» до «Я». І хто мені тепер скаже, що Альфа та Омега не Слово? Якщо ти прагнеш знайти Ключ Вічного Життя то йди до мене. Я відкрию тобі те, чого ти раніше не знав, дам пізнати те, чого ти досі не мав. Можеш називати мене як завгодно, навіть коровою. Я ж точно знаю, що всі ссавці смокчуть молоко. Голову бика прикрашають роги, а твою – розум. От і думай.
Риба – дитина Творця, а Світ створений з Води і Водою. 
Я лише жінка. Жінка то мить, яку ти можеш пізнавати знову і знову. Я твій кінець, а ти – мій початок. І тільки разом – Життя(Жінка). Довжина мого овального лона шістдесят міліметрів, контури чіткі і рівні. Не має значення якою «частиною тіла» ти є у суспільстві, але має значення, що твоя велична сутність підходить під мій розмір. Розмір не має значення, бо то лише час, але має значення мить у мені. Саме тому твоє щастя – Життя. І покинеш ти свого батька та матір і пристанеш до мене – людину народила мить розміром у цілу вічність, поки не придумали годинник. Відмежовування дня від ночі і ночі від дня не змінює суми, але перестановка вказує на можливість неможливого. Знак нескінченності висвітлює дорогу від «я» до «Я». Протягом часу ходіння дорогою отримуєш хрест. Він може стати смертю за твого бажання, але по істинні, по істинні кажу є він Мною. Ти можеш одягнути мене на свою спину і нести, можеш просто взяти на руки… та я раджу тобі нести Мене у серці. Не переживай , бо маю на поготові рушник вишиваний твоїм ликом. Я обожнюю запах чоловічого поту. Тому йди, йди… і залишай по собі сліди на зниклому піску для зрячих, бо кожна краплина твого поту, то є мізерна частина мене. 
Інакше у надрах Землі не було би солі. 
Я – Жінка. Я – Сіль Землі. Злизуй мене з своїх рук і ніг, пий і будь насиченим. Насичені фарби додають близку, особливо в газоподібному стані. І одного прекрасно часу доби помітиш у небі відблиск особистої суті. Даю Слово… світитиму усією силою твоє ї Любові до мене.
Люби мене. Люби мене палко, нестримно і гаряче. Люби мене аби хромосоми стали однією сім’єю без статі з іменем Мати. 
Я знаю, що ти завжди хотів мене мати. Прикладай розумну голівку до моїх грудей, і лови сосок. Молоко тепле і солодке на смак, трішки терпке. Від терпкості засинаєш, як від хмілю. Моя голова сповита волоссям і плечі, тримаю тебе на руках лежачи в перині Бога. 
Все просто: Людина – Дитина Бога. Риба - Дитина Творця. Світ створений з Води і Водою.
Сьогодні тобі присниться змія, вона тебе вкусить. Не висмоктуй отруту з себе, а візьми вміння перероджуватися. Тоді токсичність мого яду стане божественним напоєм, який розтечеться по твоїх венах і жилах, дійде до мозку і звабить. Збудження чи пробудження це одне й те саме, коли ти в Любові.
Обіймаю, цілую... бувай. 
Навіки Твоя.




Додав: svetakedyk (29.08.2009) | Автор: © Світлана
 
Розміщено на сторінці: Кедик Світлана

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2296 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
avatar
1 Nemo • 00:20, 30.08.2009 [Лінк на твір]
5.0. Навіки Твій. respect
avatar
2 svetakedyk • 11:20, 30.08.2009 [Лінк на твір]
Навки Твоя.

Чудова фраза, правда? :)

Дякую.

avatar
8 Nemo • 00:18, 02.09.2009 [Лінк на твір]
І фраза, і суть. Дякую.
avatar
3 octava • 12:23, 30.08.2009 [Лінк на твір]
М-да, Світланко... Чомусь спало на думку, що іноді не лише голову бика прикрашають роги... Сподобалась фраза "Жінка - то мить, яку ти можеш пізнавати знову і знову". Узагалі, Ваша проза - надто незвичайна, надто самозаперечлива, щоб оцінювати її за загальноприйнятою шкалою. Постають інші питання: сприймати чи не сприймати? вірити чи не вірити? сказати правду чи... промовчати? Втім, у люстерку, яке Ви створюєте, кожен бачить власне відображення. Ви тільки не зловживайте, як майстриня, і намагайтеся не давати життя кривим дзеркалам.
avatar
4 svetakedyk • 13:50, 30.08.2009 [Лінк на твір]
В силу свого бажання людина може сприймати, чи не сприймати. Вірити мені не треба, з тої причини, що людина має вірити собі. Постають питання - хто я є? і де знайти Себе? Мої твори незвичні. Так. Вважайте це копирсанняс в Собі, як людині, як найвищому Божому творінні, як частині Бога... Вважайте це одкровенням. Свого часу Іван Богослов записав дивну річ, яку назвали апокаліпсисом і додали ознаку кінця. Тож вважайте, що мої твори то є не кінець страждянням, а початок Любовію - такого собі Раю у Душі, який втілюється в земному житті проявом відчуття людського щастя...
Неймовірно вдячна вам за увагу, і всім іншим.
Якось казала, що Спогад то є глибоко психологічний твір, за жанром вибрала казку. І просила шукати не Світлану Кедик, а Душу. Адже там змальована Любов Душі та Духу... усе інше наслідок їхньої Любові.

Я впевнена, що ви розумієте суть. А суть у тому, що це відображення власного тебе. Треба стояти прямо перед дзеркалом і дивитися у вічі і завжди думати і казати щиро. Тоді криві дзеркала випростуються і стають прямими.

З повагою та найкращими побажаннями, Світлана

avatar
5 Did • 14:12, 30.08.2009 [Лінк на твір]
"...Люби мене аби хромосоми стали однією сім'єю без статі з іменем Мати".
Jcь і все зловживання - одвічне прагнення жінки материнства.
Як легко можна побудувати вірша з цієї прози: одному - хромосоми,
без статі - мати...
Сприймати чи не сприймати, то вже особиста справа кожного.
Адже ніхто, надіюся, не буде заперечувати, що мало чого в житті може задовільнити всіх і одразу...
Р.S. Світлано! Не зловживайте кожний раз інтимними детальками.
Інколи, здається, це зовсім зайве.
avatar
6 svetakedyk • 14:25, 30.08.2009 [Лінк на твір]
Дякую.
Це інтим не двох людей. Це інтим у якому формується цілий Всесвіт. І дана мить несе символ Жінки - символ Любові, Матері, Бога. Жінка це начало двох - її та нього.Це начало має назву - Дитина. Так само, як три іпостасі: Бог-Дух, Бог-Син, Бог-Отець.Усі три іпостасі символізують Єдину Сутність, Сутність, яка дає Життя - Мати.

Ну добре, для кожного розуміння свій час.
З повагою, Світлана

avatar
дійсно лист. розмова...
5!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
avatar
9 svetakedyk • 08:38, 02.09.2009 [Лінк на твір]
Дякую.
avatar
0
10 spydut • 09:50, 03.09.2021 [Лінк на твір]
Цікаве життя !


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz