Візьми мене так, аби я захотіла перекинутись сном на твоєму плечі, Розчесати пальцями вологу з губ заплетених вінком приливу, Так, аби ілюзія набула ознаку межі… так, аби я просто хотіла. Візьме мене в руки широким дотиком грудей, поміж людей, Порухом єдиної миті, візьми мене громом у спалаху блискавиці. Так, аби у нічному небі затанцювали зірки для мене і тебе, Аби місяць закинув гачечок у спальню і ми, підвішені в екстазі Святкували небо в дикім танці. Еволюція чудесна.
Візьми мене так, як я хочу тебе мати – сильно й відверто, Будь стриманим, але впертим. Рухами-смугами, Дивним кружінням, силою серця биттям, мерехтінням в душі І у мозку… візьми мене так, як я тебе хочу! Бентежно і ніжно у подиху вітру, черпаючи осінь із моїх долонь, Впивайся вустами мов сніг на обличчі, я ковтатиму словами Твою льодяну нескоримість таненням, що настирливо затікатиме у душу. Першим підсніжником в барвінковій тиші, в обіймах зеленої снаги Викочуся сонечком на твоє тіло промінням жару навкруги. І розпливеться тепло білим туманом закоханим і п’яним. Любов безмежна.
Залишся, полеж зі мною у мрії, в надії. Послухай серце. Замість нього б’ться в грудях Любов, чуєш? Ти мене любиш? - Я дихаю тобою. - Візьми мене так, як я тебе хочу – Любов’ю.
|