Вона подзвонила мені з того світу, сказала: - Привіт, Світланко. Ти довго не приходила, ось уже рік не бачились, певно зайнятою була… а мені захотілось тебе побачити, та я не могла ходити. Тому вирішила до тебе прилетіти. Ну чого ти плачеш? - Вибач… я навіть не привітала тебе з днем народження кілька днів тому… - І правильно, ось мій новий день народження. Тепер я вільна, як птах і щаслива. - Вітаю, моя люба… а ти на мої сльози не зважай, вони від щастя…
Ось наша історія з нею
Завтра її поховають...
|