Не
капай так голосно,
Ляж,
полеж зі мною,
Це
безболісно –
Милуватись
Любов’ю.
Стінками скла
Неправильних
слів
Потекла
У
вимові снів.
Хитаючи
подих
Холодним
бажанням
Не
порушуй природу
Миттєвим
вставанням…
Лежи.
Простелений
мною
Крилами
в небі,
Безчасся
струною
І
стиха підморгуй
Нотами
пісні
Під
пахвами
Торкнувшись
губами
Соска
і
Миті
звучання
Зриваючи
зойками
Віршів
в
Картині
марення й
Снів в
Бездиханності
подиху…
- Ти
дишеш?
-
Тільки вдихаю, як ліки солодші за мед. Змочую горло й легені, киснем вирую в
крові і мозку, підкрадаюся тихо до серця аби впитись тобою, моє любе Озерце.
|