Я

Сьогодні мороз прилягнув крилами на мої вії

Подарував дотик свіжої зими і розчинився в мені

У світі згубилась самотньо мов в обіймах повія

Малюючи в небі пурпурово-казкові сни… про Тебе.

Сьогодні на схилах бентежної гори у муках Христа

Вітер прилинув  щирістю до серця мого обличчя

Нахилився над поглядом аби скорити милі вуста

Назавжди навік  нескоримо спалить протиріччя

Сьогодні у пестощах Твоїх зіниць у нашому ложі

Звиваючись палко в танку сузірь і хтивих зірок

Пригорнулась до Тебе міцніше так хвилююче Боже

Сповита виром розумно бездумних жіночих думок.

І був вечір і був ранок  - і Ми любилися знову.

Дихав день променем сонця долонями вітру

В потилицю дихав цілому світу

Вимивав пустотливі хвилини буття

У Любові

І був вечір і був ранок – і ми любилися знову

Життя.

Сплеском ніжним відкриваю зіниці

Дивлюся на свого Творця

Топлюсь у бездонній криниці

Я