Чт, 21.11.2024, 18:14
Меню сайту
Категорії каталогу
Кедик Світлана [96]
Поезія Світлани Кедик. Закарпатська область, Виноградівський район, село Букове.
Рошко В’ячеслав [26]
Кузан Василь [39]
Бабічин Юрій [10]
Вихованець Леся [1]
Ісаєвич Михайло [47]
Марина Алдон [4]
Пальок Анна [79]
Хланта Михайло [18]
Бурдюх Микола [54]
Наталія Степа-Пеньора [2]
Медвідь Марія [1]
Рибар Тетяна [3]
Опитування для Вас:
Чи потрібен цей модуль
Всего ответов: 355

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Закарпаття категорії та розділи української поезії, українська проза Кедик Світлана
 

Скульптор

А дощ іде і парасолька гине
В моїх слідах на твоїй глині.
Грім гримить у блискавиці
Нетлінним спалахом у лиця.
А дощ стоїть в моїх обіймах
В твоїх долонях, наче крила,
Життя за кадром того фільму
Де я в реальність відлетіла.


І не махай мені на останок руками,
Не рви одежу із поламаних грудей
Не закидай, будь ласочка словами
Нескорену буденність втрачених ідей.


А дощ лежить у мене на колінах 
Взявши їх в полон своїх обіймів,
Цілунком вуст своїх нетлінних 
Лоскотом підкованої…. спини.
А дощ кохає краплями свободу 
Стікаючи потоком з тіла мрій
Я зліплена із глини Божої Любові
Лечу лелекою у Райський вир.


І не махай мені на останок руками,
Не рви одежу із поламаних грудей
Не закидай, будь ласочка словами
Нескорену буденність втрачених ідей.
Я повернусь весни тієї, чуєш, любий,
Коли розквітне у душі твоїй Любов 
Ти – не тільки я - моя подоба в людях
В котрих Живе в очікуванні Бог.



Додав: svetakedyk (03.05.2010) | Автор: © Світлана
 
Розміщено на сторінці: Кедик Світлана

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2225 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
avatar
1 Pushok • 22:47, 03.05.2010 [Лінк на твір]
Поміж рядків, здалося, я почув про односторонні почуття, зліплені тільки одними руками. А може справді... здалося. Трішки віддає сумом. Гарно.
avatar
4 svetakedyk • 17:37, 11.05.2010 [Лінк на твір]
Правда. Правда в тому, що руки(тіло) його, а моя душа.І зветься це чудо - Людина. Любов наша - Дух. І суму трішки є, бо я хочу аби це розуміли....
Дякую щиро
З повагою
avatar
2 Viktorivna • 20:23, 04.05.2010 [Лінк на твір]
Я зліплена із глини Божої Любові
Лечу лелекою у Райський вир.
Світланочко, ці рядки ти точно про себе написала.

yes Люблю читати твої твори. Натхнення тобі!!! up

avatar
5 svetakedyk • 17:38, 11.05.2010 [Лінк на твір]
Про нас, людей я написала ці слова. Бо кожна Людина зліплена із глини Божої Любові.

Дякую, Сонечко.

avatar
3 kuzanv • 23:57, 05.05.2010 [Лінк на твір]
А дощ лежить у мене на колінах... Справді сумно.
avatar
6 svetakedyk • 17:39, 11.05.2010 [Лінк на твір]
Він любить лежати на моїх колінах. Тому йому стає сумно, коли виграває сонечко....:)


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz