Скажи, чому так пахне літом у твоїх обіймах І дивний вітер летить з моїх оголених грудей, Чому так божевільно, дико і нестримно сильно Безтямно в захваті народжую оновлену Себе?
І присмак пива липко мелькне в запахові світла Цілунком злизуючи хіть нектарно-ватної жаги… Тепло, ніжно… лоскоче тіло дивовижний вітер, Злизуєш з себе мене розіллято-розпінені сліди.
Чому у неба очі кольору моєї вічної Любові і, Погляд в темряві малює каштаново-волосу тінь? Підкорена лежу на ложі, піднесена самому Богу, Аби віддати пристрасть в храм духовних володінь.
Скажи у чому суть твого кохання і я скажу де я. Мовчання. Мовчання… Моє мовчання… А я… Вечірньо-вранішня Зоря Твоя.
|