Ти ходиш вбрана в небо осяяна дощами У решеті безмежжя змальована словами, Ходою непоспішною у багряницю мрій Така обвіяна, затаєна в зіницях моїх вій.
Обморена у диханні морської солі здавна, Затишена на дні гірських хребтів безладно У зоряницю падаєш крізь вихор буревій Така оголено зсоромлена в руках повій.
Лягаєш килимом із простирадла дня і ночі Облюблено малючи цілунки усмішок дівочих Така бездонно пристрасна, жагуча просинь Зваблена зимою, моя тендітно-скромна осінь.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас 
0
