Ти ходиш вбрана в небо осяяна дощами У решеті безмежжя змальована словами, Ходою непоспішною у багряницю мрій Така обвіяна, затаєна в зіницях моїх вій.
Обморена у диханні морської солі здавна, Затишена на дні гірських хребтів безладно У зоряницю падаєш крізь вихор буревій Така оголено зсоромлена в руках повій.
Лягаєш килимом із простирадла дня і ночі Облюблено малючи цілунки усмішок дівочих Така бездонно пристрасна, жагуча просинь Зваблена зимою, моя тендітно-скромна осінь.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
