Могли б і ми із свічкою стояти, Мов мати біля цвинтаря надій.
Біля хреста не свічка. Не одна Із дна думок встає немов на чати – Втрачати є кого. Кого стрічати Біля воріт останньої межі.?
Усі ножі заховано у піхви І ви пройшли по жилах. Ви - чужі.
А ви застряли в горлі і нема На вас уже ні ради, ні розради І раді ви, що ваша ще труна Без вас блукає світом. На параді Чужих могил, чужих імен, кісток...
Хічкок душі підводиться над світом І тіло приростає до свічок.
Сильно, Василю! Так, знаєте, до трему холодного. Тільки не сподобалося "хічкок душі". Взагалі дуже класно, але тут стилістично мені ріже вухо. Вибачте, якщо що...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
у Вас 
0
Сильно і важко. 
