Могли б і ми із свічкою стояти, Мов мати біля цвинтаря надій.
Біля хреста не свічка. Не одна Із дна думок встає немов на чати – Втрачати є кого. Кого стрічати Біля воріт останньої межі.?
Усі ножі заховано у піхви І ви пройшли по жилах. Ви - чужі.
А ви застряли в горлі і нема На вас уже ні ради, ні розради І раді ви, що ваша ще труна Без вас блукає світом. На параді Чужих могил, чужих імен, кісток...
Хічкок душі підводиться над світом І тіло приростає до свічок.
Сильно, Василю! Так, знаєте, до трему холодного. Тільки не сподобалося "хічкок душі". Взагалі дуже класно, але тут стилістично мені ріже вухо. Вибачте, якщо що...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
Сильно і важко. 
