Читаючи вірш, пригадала епізод із біографії Генріха Гейне, який у досить зрілому віці був прикований до ліжка і закохався у секретарку, юну дівчину, яка писала під диктовку його твори. Він називав її "маленька мушка", яка прилітала до кімнати і звеніла, розповідала про життя і раділа кожному його слову, прикрашала цю сиру і сіру "тюремну камеру" (так він називав цю кімнату, бо був приречений). Як він чекав приходу цієї дівчини! він марив нею, хоч і розумів, що це останє його кохання. Дівчина проявляла до нього симпатію, як до талановитої і розумної людини і відносилася з повагою, а ще надихала автора на творчі успіхи.
Тамаро , це той Гейне що писав ...Юность кончена, приходит дерзкой зрелости пора и рука смелее бродит вдоль прелесного... Я в юности захоплювався його віршами.Дякую!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
1
