Читаючи вірш, пригадала епізод із біографії Генріха Гейне, який у досить зрілому віці був прикований до ліжка і закохався у секретарку, юну дівчину, яка писала під диктовку його твори. Він називав її "маленька мушка", яка прилітала до кімнати і звеніла, розповідала про життя і раділа кожному його слову, прикрашала цю сиру і сіру "тюремну камеру" (так він називав цю кімнату, бо був приречений). Як він чекав приходу цієї дівчини! він марив нею, хоч і розумів, що це останє його кохання. Дівчина проявляла до нього симпатію, як до талановитої і розумної людини і відносилася з повагою, а ще надихала автора на творчі успіхи.
Тамаро , це той Гейне що писав ...Юность кончена, приходит дерзкой зрелости пора и рука смелее бродит вдоль прелесного... Я в юности захоплювався його віршами.Дякую!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")