Мені ніби знайома та, про кого Ти пишеш! Чи навіть знайомі ті кілька, про яких ти написав! Правдиво, точно, реально так сказано! Я й сама за собою часом помічаю, що в неті куди частіше буває, ніж у рельному житті! Дякую Тобі!
Дякую за твір! Ось таке у нас сьогодення... Погане? Ні. Бо маємо можливість провести час у колі друзів, знайомих, яких без Інтернету ніколи не знали. А за твір - відмінно!
Дякую за коментар!Але сучасні технології не замінять людям вічних цінностей ...Кохати і бути коханими . Мріють і надіються маючи на це повне право .....
Вірш на сьогоденну тему, переповнений надією одинокого серця знайти свою половину. Та це життя і рано чи пізно до героїні твору дотягнеться ота павутинка. Нехай, краще реальна, ніж віртуальа. А ми, читачі, тоді прочитаємо новий вірш Олексія про щасливе кохання тієї загадкової милої жінки. А як багато таких людей! То й не дивно, що хтось може впізнати себе, чи свого знайомого. Адже тут зав"язуються дужні стосунки, закохуються, мріють... Але у реальному житті усе краще, бо усе справжнє. Вірш удався, як і усі інші Ваші вірші, Олексію.
дякую !Коментар правильний , з наголосами проблеми є....І не тільки в цьому вірші , як розмовляємо так і пишемо.Особливо Черкащина ,де взагалі мова дуже "засмічена " , " виполюю ", але не завжди помічаю.
А я тут трішечки не згоден. Уявіть, якби пан Василь Шляхтич писав твори як і всі, "чистою українською"? Мені він, його твори, подобаються такі, як є, з Лемківською говіркою. Ось так і майже про всіх нас можна сказати звідки він родом. І що? Це не погано, а дуже добре!
Звичайно, якщо у віршах одні будуть допускати одні русизми, інші - більшіть слів з Польщі, Угорщини, а хтось "розбавить" іншомовними аж занадто, то це вже не поезія, не краса, а звичайний словесний хлам.
Тож віршуйте, пане Олексіє, і усі поети і не втрачайте зв*язок з рідним краєм!
А хто сказав, що у Шляхтича це лемківська говірка, не знаючи її, так само як він не знає по відомим причинам української мови...???
Пан Олексій правильно сприймає зауваження, бо він хоче самовдосконалюватися, а пану Василю (не Гонті!)це не загрожує... А те, що Ви пропонуєте, якраз і є той хаос, про який Ви й самі далі пишите. Якщо у творі присутній колорит діалектичний та чисто творчий "запах" місцини/регіону, а не "пересолений_беззмістовний_ з неправильно сформованими реченнями_наголосами(відносно тільки поезії) текст, то це дійсно творчість, а не графоманія кількісного словесного хламу з Польші, з Закарпаття чи Львова, з Херсону чи навіть із Черкащини(не хотів нікого образити!). Все залежить від культури, від цілей поставлених автором, від сприйняття критики,від отих майстерно зроблених мазків майстра, від ПОВІТРЯ, що наповнює цей колорит,а не від тупого вчительського - так, а не інакше з одного боку (сідай - 2!), а з іншого - вихваляння когось без твердої позиції...
Мої вітання автору з надією про розуміння, з підтримкою тільки останньої фрази пана Гонти!Даруйте!
І справді мені нічого не загрожує у самовдосконаленні віршування, бо вірші не складаю .
А із цим на 100, ні на 200% погоджуюсь: Все залежить від культури, від цілей поставлених автором, від сприйняття критики,від отих майстерно зроблених мазків майстра, від ПОВІТРЯ, що наповнює цей колорит. Усе вірно! Я це й хотів сказати у попередньому коментарі. Можливо не так оформив, але Ви усе гарно роз*яснили. Дякую!
Доведіть, прошу, Пане Василю Романе, що Ви тут праві, коли даєте під сумнів або заперечення, що де яки мої вірші( ті, на лемківських говірках)не є на лемківських говірках.Доведіть, що Ви тут авторитет.Я перепрошую, може Ви закінчили лемківську філологію, то з повагою прийму Ваші зауваження відносно мого "лемківського".
Пишу коментарі не тільки хвалебні, та тут, здається, що наголоси зовсім не заважають. Так теж буває в поезії (авторські наголоси). Попробувала, навіть перечитати вірш і записала його, щоб прослухати.... Нічого не збивається. Та Ви, шановний 12 drillinger правильно зробили, що висловили свою думку (скільки людей, стільки й думок). Хто зна, яка із них правильна.
Дякую, пані Тамаро! Дяка моя й Софії! Бачу жіноча солідарність пробує переконати, що чорне є білим...
Про авторські наголоси - згідний, і сам деколи цим переймався, але в даному випадку (й сам автор погодився!) йде мова якраз про ритміку твору, навіть не про русизми, яку не важко виправити , не змінюючи змісту.
Можливо, моя думка якраз і є неправильною, але вона щира, бо НМД, якщо цього разу Олексій не послухає, то наступного, коли прийде натхення, зуміє себе переконати, що краще почекати, переболіти, чим спіткнутися на рівній дорозі...
Шановний 16 drillinger , Ви змусили мене задуматись...І це вже добре, проблеми є , вони присутні у творах ВСІХ АВТОРІВі нас грішних і класиків ...Уважно читаючи мною шанованого Тараса Григоровича і Івані Франка теж знаходжу збій ритміки сьогодні , а читаю через якийсь час вже й не помічаю ...Мабуть , ще й настрій під час читання впливає і багато інших чинників приймають участь.Питання спірне , яке потребує обговорення .На мою думку, якщо людина часто читає якогось автора , вона починає розуміти його стиль і сама доповнює тим чого там може і нема...Хоча є вірші які сприймаються на слух зразу , без перечитування .Запрошую до продовження обговорення цієї теми.
Так. І Ви праві, Олексіє, і правий пан Василь. Думаю, що остаточної відповіді не буде. Чому? Та тому що є авторська рима, яка може стати напереріз усім законам віршованого слова. І що цікаво, цю риму можуть "підхопити" інші поети і ніхто не буде вважати потім, що це погано і потрібно змінювати. Ви вірно наводите приклади про Шевченка, Франка і можна навести ще багатьох класиків і просто відомих поетів, римоване солово яких іноді просто аж хочеться і мені, не поету, замінити. Аж ні, коли ці слова прибрати то і Шевченко буде вже не Шевченко (це я образно ).
Особисто я не люблю начисто "зализаних" творів. Ото і є як каже пан Василь графоманство. Але усе відносне, бо мені пан Василь знову заб*є гола про те, що я не люблю читати майстерно написані вірші ;)))
Олексію, мені дуже подобається Ваша поезія - принаймні, ті вірші, які були опубліковані на сайті. Є в них і суто "чоловічі нотки", і сердечність - співчутлива, тепла, людська. А ще мені імпонує те, що Ви так тактовно і мудро відповідаєте на зауваження "братів по перу". Маю на увазі коментар Василя Романа, з яким погоджуюся.Справді, ритміка дещо порушена. Давайте порівняємо авторський варіант першої частини вірша і ось такий: Гламурні рамки і портрети, І твій між них, немов луна. Листів чекаєш в інтернеті, Та все дарма, та все дарма. Казкові мрії ти носила, Літала десь у небесах, Ледь-ледь засмучена й красива. Я ніби знаю весь твій шлях. ( наголошую, що цей варінт абсолютно не претендує на кращу оцінку, а наведений лише як приклад) Мова не йде про лискуче полірування твору, яке заперечує зміст, емоцію, а лише про усунення деяких неточностей. Хіба від цього вірш програє? А Василь Роман просто сказав в унісон із Ліною Костенко: "Поете, вмій шукати і чекати"... Удачі всім, творчих знахідок!
Мені дуже сподобався вірш Олексія, навіть не зважаючи на збій ритміки в наголосах... Дійсно, те, що могли дозволити собі класики - нам ЗАСЬ! Це може здаватись абсурдом, але варто твори шліфувати. Я, зрештою, лише заради критики тут їх і розміщую. І дуже вдячна тим, хто критикує. Як і пан Василь (адмін) не люблю "вилизаних" віршів, але і не люблю, коли на якомусь слові раптом уривається мелодика...... Хоча в даному вірші я цього і не відчула на перший погляд....... Добре, що є такий сайт, де ми можемо і обговорити твори, і посперечатись!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
1
. 
