День починався, мабуть, так як завжди письменники починали свої твори. Бо це було добре і зовсім приємно, коли поруч с вами вона, така прекрасна, як біла лілія, що вийшла із води показати свою красу. Але на цьому стоп. Коли зійшло сонце і почався день у цей час завітала темінь і цілий світ став інакшим, там де повинна бути ніч чомусь день, а там де день чомусь ніч. Чи було так насправді чи не було, мабуть, цього ніхто не знає. Хоча, може, всі про це знають. Моє село тільки зароджувалось все було добре, люди з'їжджалися з інших сіл, бо лани були широкі, пасовиська були гарні, місця хватало усім охочим для того, щоб почати нове життя. Люд зажив славно і нічого не передвіщало біди, бо ніхто про неї чути не хотів. Але даремно всі так думали, бо вона прийшла і зробила життя зовсім не таким, яким воно було раніше. Перевернулось життя двічі, бо історія повторилась, коли усіх заганяли у колгоспи… Я сидів біля зупинки, а по дорозі купив найкраще морозиво, яке було тоді по ціні. Розгорнувши пакунок я почав його їсти, але смак не давав мені спокою і я почав читати його склад, перше, що прочитав була питна вода, вона мабуть була джерельна чиста, але слово підготовлена не було, далі було ще краще - молоко сухе, бо як не водою було це розбавляти, а дальше ще було краще пальмова олія, мабуть завезли з якої країни і тому те що я їв було навіть не морозиво, а щось як кажуть мішанка, а назву залишили стару – морозиво… А тепер я мандрував у спогади, коли росла пшениця, рясніли плодами сади, овочі усміхалися від сонця і дарили нам незабутній смак того далекого минулого. Бо відчував, що я десь загубив свої сподівання, що теперішня їжа зовсім не така, що була колись. А в чому справа? Йшов 1991 рік, він був насичений багатьма подіями, бо розвалювався на країни одна велика країна під назвою СРСР. От так і отримала незалежність Україна. Це була могутня країна після Російської Федерації. Мала могутню економіку, сільське господарство, тепер залишалося єдине не розтратити цей могутній потенціал. Але не зробилось так як сказалось. З’явилася національна валюта – купони, а наряду з ними ходили рублі Радянського Союзу, але це були квіточки того, що відбувалось насправді. У містах руйнувалось виробництво, а у селах сільське господарство. Був даний великий старт для бувшої партноменклатури для розграбування того, що було зроблено народом. Тепер не соромились за те, що вони багатії. Але весь український народ був мільйонерами і мільярдерами, хоча на ці гроші нічого не можливо було купити, бо вони були нічого не варті. У 1999 році була введена гривня, аж після восьми з половиною років незалежності. Але і вона не стала тією валютою, якою би гордилася країна, бо долар і євро стали головною валютою, так як ми тільки імпортуємо, а експортуємо лише сировину Далі було ще гірше, заводи і фабрики не працювали, сільське господарство в лиці колгоспів і радгоспів припинили своє існування. З'явилися фермерські господарства, а те що було збудовано раніше зрівняли з землею. Такі були та і є сумні часи. Повернувшись у теперішнє, я побачив перевернуте життя. Бо таке життя не можна назвати прекрасним і щасливим. Бо яке може бути морозиво, коли по всій країні роблять штучне молоко, а хліб окрім муки має декілька інгредієнтів з такими диковинними словами, але як завжди на першому місці вода. Бо вода - це життя у незалежності, перевернуте життя чи ні.
Цікаво написано, хоч і одними фактами, без особливих творчих фарб. Зупинятися не варто, бо якщо до доброї суті додати ще й форму - буде що показати людям.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
